ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор спеціалізованої школи № 76

з поглибленим вивченням української мови та літератури

___________________ О.П. Знак

18 червня 2018 року

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ № 76 ім. О.ГОНЧАРА

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ В м. КИЄВІ

на 2018-2019 навчальний рік

 

5-9 класи

 

 

Схвалено на засіданні

педагогічної ради

(протокол № 17

від 15 червня 2018 року)

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Освітня програма  спеціалізованої школи №76 імені Олеся Гончара  з поглибленим вивченням української мови та літератури  Святошинського району в місті Києві розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної  середньої освіти».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів (Додатки 1-2);
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Проводяться заняття в малих групах.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

        Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

У Статуті спеціалізованої школи № 76 імені Олеся з поглибленим вивченням української мови та літератури  визначено українську мову навчання.

Навчальний план на 2018-2019 навчальний рік складено відповідно до Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Класи Варіант типової освітньої програми,

затвердженої Міністерством освіти і науки України

5-9 Додаток 8 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з  українською мовою навчання  (наказ МОН України від 20.04.2018  № 405)

 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

         Враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу закладу, рішення про розподіл годин прийнято на засіданні педагогічної ради школи (рішення педагогічної ради школи від 15 червня 2018 р. протокол № 17).

Додаткові години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів розподілені таким чином:

у 5-х класах:

3,5 години додано: на українську мову – 1,5 години, образотворче мистецтво – 1 годину, математику – 0,5 годин, англійську мову – 0,5 годин;

у 6-х класах:

4 години додано: на українську мову – 1,5 години, українську літературу – 1 годину; англійську мову – 1,5 години;

у 7-х класах:

4 години додано:  на українську мову – 2 години, українську літературу – 1 годину, англійську мову – 1 годину.

у 8-х класах:

3,5 години  додано: на  українську мову – 2 години, українську літературу – 1,5 години;

у 9-х класах:

3 години додано: на українську мову – 2 години, українську літературу – 1 годину.

Варіативна складова робочого навчального плану школи розподілена таким чином:

у 5-х класах за рахунок варіативної складової робочого навчального плану запроваджено курси за вибором «Мій Київ» – 1 година (на виконання наказу Головного управління освіти і науки міста Києва від 12.04.2005 № 119 “Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу “Мій Київ”); «Українознавство» – 1 година;

у 6-х класах на посилення предметів інваріантної складової з варіативної складової робочого навчального плану виділено на математику – 0,5 годин, курс «Образотворче  мистецтво» – 1 година, які занесені до інваріантної складової; запроваджено курс за вибором «Українознавство» – 1 година;

у 7-х класах на посилення предметів інваріантної складової з варіативної складової робочого навчального плану виділено на алгебру – 0,5 годин, курс «Образотворче  мистецтво» – 1 годину, які занесені до інваріантної складової; курс за вибором «Українознавство» – 0,5 годин;

у 8-х класах на посилення предметів інваріантної складової з варіативної складової робочого навчального плану виділено на англійську мову – 1 годину, алгебру  – 0,5 годин, українську літературу – 0,5 годин, які занесені до інваріантної складової;

у 9-х класах на посилення предметів інваріантної складової з варіативної складової робочого навчального плану виділено на українську літературу – 1 година, яка занесена до інваріантної складової.

Варіативна складова робочого навчального плану складена з урахуванням особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Години варіативної складової використовуються в повному обсязі.

Особливості організації освітнього процесу

У межах галузі «Суспільствознавство» у 5–му класі вивчається курс «Історія України. (Вступ до історії)»; у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь «Мистецтво» у 1-7-х класах реалізується через навчальні предмети: «Музичне мистецтво» (1 година) та «Образотворче мистецтво» (1 година); у 8-9-х класах викладається інтегрований курс «Мистецтво» (1 година).

З метою виховання світогляду українських школярів, їхнього ставлення до світу, себе, своєї родини, держави; формування особистості, яка здатна реалізувати своє власне покликання й реалізовувати покликання української нації, у 5-7-х класах запроваджено курс за вибором «Українознавство», що розширює обрану закладом спеціалізацію: 5-6 класи – 1 година, 7 класи – 0,5 годин.  Викладання курсу здійснюється за програмою «Українознавство. 5-11 класи» (Автори: Кононенко П.П., Касян Л.Г.), схваленою для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2014 р. № 14.1/123-Г-1058).

В межах освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у 5-8-х класах частина фізичного навантаження – 1 година використовується на плавання.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано закладом самостійно відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення та реалізуються через базовий компонент та варіативні модулі таким чином:

Класи Фізична культура
5 1. Футбол

2. Волейбол

3. Легка атлетика

4. Баскетбол

6 1. Футбол

2. Волейбол

3. Легка атлетика

4. Баскетбол

7 1. Футбол

2. Легка атлетика

3. Волейбол

4. Баскетбол

8 1. Футбол

2. Легка атлетика

3. Волейбол

4. Баскетбол

9 1. Футбол

2. Гімнастика

3. Баскетбол

4. Легка атлетика

 

Змістове наповнення предмета «Трудове навчання» сформовано закладом самостійно відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення та реалізуються через базовий компонент та варіативні модулі таким чином:

ОБСЛУГОВУЮЧІ ВИДИ ПРАЦІ
Клас Теми проектів Використані технології
5 Розділ 1.Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект1. Гольник Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом (пошиття)
Проект 2. Вишитий рушничок «Стирник» Технологія виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами
Проект 3. Лялька-мотанка Технологія виготовлення ляльки-мотанки
Проект 4. М’яка пласка іграшка Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом (пошиття)
Проект 5. Листівка Технологія виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами
Проект 6. Брелок Технологія виготовлення виробів із бісеру
Проект 7. Бутерброди Технологія приготування їжі
Проект 8 .Страви з яєць Технологія приготування їжі
Проект 9. Салати Технологія обробки овочів
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Міні-проект 1.Побутові електроприлади у моєму житті Технологія безпечного користування електроприладами
Міні-проект 2.Сервірування святкового столу Технологія сервірування столу.

Технологія формування культури споживання їжі

6 Розділ 1.Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект 1. Підставка під горнятко Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом (пошиття)
Проект 2. Вирощування кімнатних квітів Технологія вирощування кімнатних квітів
Проект 3. Серветка Технологія виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами
Проект 4. Писанка Технологія виготовлення писанок
Проект 5. Дерево з бісеру Технологія виготовлення виробів із бісеру
Проект 6. Прикраса «Квітка зі стрічки» Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом
Проект 7. Страви з круп Технологія приготування їжі
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Міні-проект 1. Охайне житло Технологія догляду за житлом
Міні-проект 2.Здоров’я та краса Технологія догляду за волоссям
7 Розділ 1.Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект 1. Підставка під горнятко Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком
Проект 2. Сумка Технологія виготовлення швейних виробів машинним способом (пошиття)
Проект 3.Намисто (браслет, сережки) Технологія оздоблення одягу(жмуріння)
Проект 4. Текстильні квіти для оздоблення одягу Технологія виготовлення в’язаних виробів гачком
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Міні-проект 1. Малярні роботи у побуті власними руками Технологія малярних робіт
Міні-проект 2. Я — споживач Технологія придбання продуктів харчування та інших товарів
8 Розділ 1.Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект 1. Спідниця Технологія обробки текстильних матеріалів машинним способом
Проект 2. Килимок на стільчик Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями
Проект 3. Десерти. Кондитерські вироби Технологія приготування їжі
Проект 4. Заколка для волосся (фоаміран) Технологія виготовлення штучних квітів
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Міні-проект 1. Моя зачіска Технологія добору зачіски

 

Міні-проект 2. Мій одяг — мій імідж Технологія добору одягу і взуття та догляду за ними
9 Розділ 1.Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект 1. Вироби в етнічному стилі Відповідно до задуманого виробу
Проект 2. Оздоблення для сцени шкільної зали: український вінок Технологія виготовлення штучних квітів.

Технологія ручної обробки деревини

Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Міні-проект «Мій власний стиль» Технологія проектування власного стилю

 

ТЕХНІЧНІ ВИДИ ПРАЦІ
Клас Теми проектів Використані технології
5 Проект 1. Статична іграшка Технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера)
Проект 2. Підставка під гарячий посуд Технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера)
Проект 3. Ялинкова прикраса Технологія ажурного випилювання
Проект 4. Серветниця Технологія ажурного випилювання
Проект 5.Кухонне приладдя Технологія обробки деревини
Проект 6. Макет транспортного засобу Технологія обробки деревини
Проект 7. Побутові електроприлади в моєму житті Технологія безпечного користування електроприладами
Проект 8. Сервірування святкового столу Технологія культури споживання їжі
6 Проект 1. Головоломка з дроту Технологія обробки дроту
Проект 2. Брелок Технологія обробки дроту, тонколистого металу
Проект 3. Серветниця Технологія обробки тонколистого металу
Проект 4. Сокирка Технологія обробки тонколистого металу
Проект5. Підставка під горнятко Технологія обробки деревини,  тонколистого металу, дроту
Проект 6. Декоративний свічник Технологія обробки деревини,  тонколистого металу, дроту
Проект 7. Охайне житло Технологія догляду за житлом
Проект 8. Зовнішній вигляд волосся Технологія догляду за волоссям
7 Проект 1. Органайзер Технологія обробки деревини
Проект 2. Підставка під квіти Технологія обробки деревини
Проект 3. Панно Технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера), мозаїка
Проект 4. Рамка для фото Технологія обробки деревини, різьблення
Проект 5. Я споживач Технологія придбання продуктів харчування та інших товарів
Проект 6. Малярні роботи в побуті власними руками Технологія малярних робіт
8 Проект 1. Пристосування для шкільної майстерні Технологія обробки деревини. Технологія ручної обробки сортового прокату
Проект 2. Свічник Технологія механічної обробки деревини
Проект 3. Скринька Технологія ручної обробки деревини, різьблення
Проект 4. Свічник Технологія ручної обробки деревини, механічної обробки, технологія електротехнічних робіт
Проект 5. Моя зачіска Технологія добору зачіски
Проект 6. Мій одяг – мій імідж Технологія добору одягу та взуття і догляду за ними
9 Проект 1. Обладнання зони відпочинку на вулиці, в школі, вдома Технологія ручної обробки деревини. Технологія ручної обробки сортового прокату
Проект 2. Обладнання та пристосування для навчальних кабінетів Технологія ручної обробки деревини. Технологія ручної обробки сортового прокату. Технологія механічної обробки деревини
Проект 3. Мій стиль Технологія проектування власного стилю

 

Предмети інваріантної та варіативної складових, що не мають цілої кількості годин (0,5; 1,5; 2,5; 3,5; 4,5), викладатимуться по семестрах шляхом чергування:

Клас Предмет І семестр ІІ семестр
5 Англійська мова 3 4
Математика 5 4
6 Англійська мова 3 4
Математика 5 4
7 Українська мова 5 4
Алгебра 2 3
Хімія 2 1
Українознавство 1
8 Історія України 2 1
Алгебра 3 2
9 Історія України 2 1
Географія 1 2

Навчальні предмети інваріантної складової робочого навчального плану викладаються  за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407.

Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження.

Години фізичної культури в 5–9–х  класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної  середньої освіти».

Гранична наповнюваність класів (не більше 30 учнів) та тривалість уроків (45 хв.) встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до нормативів поділ класів на групи передбачено при вивченні таких предметів:

  • української мови в 5-9-х класах;
  • англійської мови в 5-9-х класах;
  • трудового навчання в 5-9-х класах;
  • плавання в 5-8-х класах ;
  • інформатики в 5-9-х класах.

Навчальний рік закінчується проведенням підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів та державної підсумкової атестації здобувачів базової середньої освіти.

Заклад освіти працює за п’ятиденним навчальним тижнем.

В усіх  класах  заняття  розпочинаються   о 8 годині 30 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

Директор школи                             О.П.Знак

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Навчальний план для 5-х класів

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
5

А,Б,В,Г

Індивідуальний навчальний план для учня з особливими освітніми потребами
Мови і літератури Українська мова 3,5+1,5 3,5+1,5
Українська література 2 2
Іноземна мова (англійська) 3+0,5 3+0,5
Зарубіжна література 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1
Всесвітня історія
Основи правознавства
Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1
Образотворче мистецтво +1 +1
Математика Математика 4+0,5 4+0,5
Алгебра
Геометрія
Природознавство Природознавство 2 2
Біологія
Географія
Фізика
Хімія
Технології Трудове навчання 2 2
Інформатика 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1
Фізична культура 2 2
Плавання 1 1
Разом 22,5+3,5+3 22,5+3,5+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2
Курси за вибором
Мій Київ 1 1
Українознавство 1 1
Корекційно-розвиткові заняття Корекція розвитку 2
Лікувальна фізкультура 2
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 28+4
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 28+3+4

Директор СШ № 76                                     О.П.Знак

 

Додаток 2

Навчальний план для 6-9-х класів

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
6

А,Б,В

7

А,Б,В

8

А,Б,В

9

А,Б,В,Г

Мови і літератури Українська мова 3,5+1,5 2,5+2 2+2 2+2
Українська література 2+1 2+1 2+2 2+2
Іноземна мова (англійська) 2+1,5 2+1 2+1 2
Зарубіжна література 2 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1
Основи правознавства _ 1
Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1

 

1
Образотворче мистецтво +1 +1
Математика Математика 4+0,5
Алгебра 2+0,5 2+0,5 2
Геометрія 2 2 2
Природознавство Природознавство
Біологія 2 2 2 2
Географія 2 2 2 1,5
Фізика 2 2 3
Хімія 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 1 1 1
Інформатика 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1
Фізична культура 2 2 2 3
Плавання 1 1 1
Разом 24,5+5,5+3 26+5,5+3 27,5+5,5+3 32+4+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1 0,5
Курси за вибором
Мій Київ
Українознавство 1 0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 31+3 32+3 33+3 33+3

 

Директор СШ № 76                                     О.П.Знак

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Біологія
4. Всесвітня історія
5. Географія
6. Зарубіжна література
7. Інформатика
8. Історія України
9. Математика
10. Мистецтво
11. Основи здоров’я
12. Природознавство
13. Трудове навчання
14. Фізика
15. Фізична культура
16. Хімія
17. Іноземні мови

 

Директор школи                                      О.П. Знак